Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського
Храм Бориса і Гліба
Національний музей Битва за Київ у 1943 році
Колонада Луна
Меморіальний музей Г.С.Сковороди
Творчі колективи
Творчі колективи
Меморіальний комплекс гетьману України Івану Мазепі та українському козацтву
					
				

Приймальня управління
(044) 286-87-48














 

 

28 липня 2014 року

28 липня - День рівноапостольного князя Володимира

28 липня - День рівноапостольного князя ВолодимираТочна дата народження князя невідома, але всі історики схиляються до 960 року. Помер Великий князь 15 липня 1015.

Володимир був одним з трьох синів Князя Святослава Ігоревича. Коли Святослав в 977 році помер, Києвом почав керувати його старший син Ярополк, а Володимир - Новгородом.  Третій син Олег, отримавши в спадщину древлянські землі, в 977 році розпочав війну з Ярополком, у якій сам і загинув. Не бажаючи такої смерті, Володимир покидає Русь, але в 978 році повертається. Разом з Добринею, своїм дядьком, він зібрав варязьке військо і придушив весь полк старшого брата. Повністю захопивши владу, змусивши брата бігти, а його дружину насильно взявши в дружини, Володимир у 978 році офіційно стає правителем Київської Русі. Частину  війська він залишив при собі, іншу відправив до Константинополя. З тих пір ще чимало військових походів здійснив Володимир. І проти польського князя Мешко I, і проти балто-литовського племені ятвягів, також воював з радимичами і волзькими булгарами. Безліч земель було поневолено, але вічною проблемою князя залишалися печеніги, які періодично нападали на Русь.

988 чи 989 року Великий князь Київський Володимир Святославович приймає віру своєї бабусі Ольги  і відновлює офіційний статус Християнства як державної релігії. Тільки «Повість временних літ» оповідає про хрещення князя Володимира, його сім'ї та киян. Оголошуючи про майбутній акт хрещення підданих, володар говорить, що хто не охреститься, той не буде його приятелем. З чужинців про хрещення князя Володимира говорить тільки німець Титмар Мерзебурґзький, але й він виразно говорить про особисте хрещення руського володаря. Після відновлення Християнства у Києві були охрещені «вогнем і мечем» Новгород (990 р.), Ростовська (991 р.) та Суздальська (992 р.) землі. Прикметно, що про схрещення тих земель, на яких проживають сучасні українці і білоруси, ніде нема згадки. Отже, на них збереглось Аскольдове хрещення.

Усюди по Святій Русі, від стародавніх міст до далеких цвинтарів, наказав святий Володимир повалити язичницькі требища, посікти бовванів, а на місці їх рубати по горбах церкви, освячувати престоли для Безкровної Жертви. Храми Божі виростали на поверхню землі, на підвищених місцях, у закрутів річок, на старовинному шляху "з варяг у греки" - наче дороговказні знаки, світочі народної святості.

З перших століть християнства бере початок звичай споруджувати храми на руїнах язичницьких святилищ або на крові святих мучеників. Слідуючи цьому правилу, святий Володимир побудував храм святого Василя Великого на пагорбі, де знаходився жертовник Перуна, і заклав кам'яний храм Успіння Пресвятої Богородиці (Десятинний) на місці мученицької кончини святих варягів-мучеників. Чудовий храм, покликаний стати місцем служіння митрополита Київського і всієї Русі, першопрестольний храмом Руської Церкви, будувався п'ять років, був багато прикрашений настінного фресковим живописом, хрестами, іконами і священними посудинами, привезеними з Корсуня.

Святий Володимир твердою рукою стримував на рубежах ворогів, будував міста, фортеці. Ним побудована перша в руській історії лінія оборонних пунктів проти кочівників. "Почав ставити Володимир гради по Десні, по Вистрі, по Трубежу, по Сулі, по Стугні. І населив їх новгородцями, смольнянами, чуддю і вятичами. І воював з печенігами і долав їх". Дієвою зброєю часто була мирна християнська проповідь серед степових язичників. Під впливом святого князя хрестилися і деякі видні іноземці, наприклад,  норвезький конунг (король) Олаф Трюггвасон, знаменитий Торвальд Мандрівник, засновник монастиря святого Іоанна Предтечі на Дніпрі під Полоцьком, та інші. У далекій Ісландії поети-скальди назвали Бога "зберігачем греків і русів".

<< Назад