Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського
Храм Бориса і Гліба
Національний музей Битва за Київ у 1943 році
Колонада Луна
Меморіальний музей Г.С.Сковороди
Творчі колективи
Творчі колективи
Меморіальний комплекс гетьману України Івану Мазепі та українському козацтву
					
				

Приймальня управління
(044) 286-87-48



 

 

15 квітня 2014 року

Юдеї 15 квітня починають святкувати Песах

Особливості святкування єврейськго ВеликдняЄврейський Великдень — Песах — починають святкувати цьогоріч 15 квітня із заходом сонця. Це свято весни (хаґ га-авів) та волі, пов’язане з виходом євреїв з Єгипту. Відзначати його починають напередодні 15 числа місяця нісана (за єврейським місячним календарем), який припадає на березень-квітень (за Григоріанським календарем). Вважається, що саме в цей день близько 1200 року до нашої ери пророк Мойсей вивів ізраїльтян з Єгипетського царства, звільнивши їх від 400-річного рабства. Ця біблійна подія відбулася 3,5 тис років тому.

Послідовники юдаїзму відзначають пасху вісім днів. Протягом усього тижня в їжу не вживається нічого кислого (хамець).

Слово „песах” („пасха”) має два значення: „проходження повз” та „перехід”. Двоїсте й трактування свята. Окрім переходу ізраїльтян, яких вели Бог та Мойсей, через Чермне (Червоне) море, пригадується ще одна подія, яка передувала виводу євреїв з Єгипту. За старозавітнім повір’ям, фараон завзято не дозволяв ізраїльському народові піти – і тоді в одну ніч Господь вразив первістків у кожній родині єгиптян. Єврейським же родинам перед цією „стратою єгипетською” було велено заколоти по ягняті та кров’ю його помазати косяки дверей. Бачачи такий знак, ангел смерті проходив повз будинки юдеїв.

Тільки після загибелі єгипетських первістків фараон дозволив євреям залишити Єгипет.

Кульмінаційним моментом святкування єврейського Великодня є вечірня трапеза – седер ("порядок"), що влаштовується в першу і в другу ніч свята. Під час седеру у визначеній послідовності читають оповідання про виведення з Єгипту.
На столі обов’язково присутні символічні страви. Мацу їдять у пам’ять про те, що під час виведення ізраїльтяни пекли прісні коржі, тому що не могли чекати, поки тісто забродить. Гірка і терта зелень символізує гіркоту єгипетського рабства. А суміш з тертих яблук, фініків, горіхів та вина - кольором нагадує глину, з якої поневолені євреї робили цеглини. Зелень прийнято вмочати в солону воду - вона символізує сльози, пролиті ізраїльтянами в Єгипті, і море, яке вони перетнули під час виведення.

За трапезою випивають чотири келихи червоного вина. За традицією прийнято наповняти ще п’ятий келих і залишати його для пророка Ілі, який повернеться на землю, щоб сповістити про настання „дня Господнього, великого і страшного”.  Однією з обов’язкових умов седера є запрошення до участі в трапезі всіх нужденних, а також тих, хто не може відзначити свято в колі своєї родини. Трапезу закінчують словами вітання: „У майбутньому році – у Єрусалимі!”.

У синагогах під час великоднього богослужіння читається Песня Піснею (Шир а-ширімо), яка символізує зв’язок Песаха з двома архаїчними сільськогосподарськими святами: святом нового приплоду худоби, коли приносилось в жертву однорічне ягня, і святом перших жнив, коли знищувався старий хліб, а з прісного тіста випікався новий – маца. Згодом ці свята були об’єднані торжеством на честь виведення з Єгипту – дня народження єврейського народу як нації.

<< Назад