Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського
Храм Бориса і Гліба
Національний музей Битва за Київ у 1943 році
Колонада Луна
Меморіальний музей Г.С.Сковороди
Творчі колективи
Творчі колективи
Меморіальний комплекс гетьману України Івану Мазепі та українському козацтву
					
				

Приймальня управління
(044) 286-87-48

 

 

29 січня 2020 року

РЕКОМЕНДАЦІЇ
слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань молоді і спорту на тему:
«Формування національної ідентичності та національно-патріотичного виховання
як стратегічного напрямку державної політики України»

Учасники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань молоді і спорту на тему: «Формування національної ідентичності та національно-патріотичного виховання як стратегічного напрямку державної політики України», що відбулися 11 грудня 2019 року, наголошують на тому, що питання формування національної ідентичності і громадянської позиції, національно- патріотичного виховання мають стратегічне значення для подальшого розвитку України, її національної безпеки та успішного майбутнього нашої держави.

Перемога Революції Гідності та проголошення євроінтеграційного курсу України спричинили масовану російську агресію на знищення нашої держави, що сколихнуло все суспільство та призвело до великого підйому патріотизму в Україні. Тисячі молодих людей зранку займали черги до військкоматів та вступали до лав добровольчих батальйонів, займалися волонтерською діяльністю. Водночас, на сьогоднішній день серед молоді спостерігається певне розчарування та зневірення, зокрема, через невирішеність багатьох соціальних проблем.

З іншого боку, президентські та парламентські вибори 2019 року відрізнялися від попередніх та засвідчили значну електоральну активність молоді, її бажання до змін в Україні, віри в свою країну. Проте, молодь потребує від держави зрозумілих для себе перспектив реалізації та побудови свого майбутнього. Це, насамперед, важливо в умовах посилення виїзду молоді на постійне проживання за межі України.

Тому державна політика у сфері національно-патріотичного виховання має супроводжуватися ефективною державною молодіжною політикою, вирішенням основних проблем молоді, зокрема у питаннях працевлаштування, забезпечення житлом, отримання якісної освіти, кваліфікованого медичного забезпечення.

При цьому державна політика у сфері національно-патріотичного виховання має залишатися стратегічним завданням Уряду, формувати українську громадянську (національну) ідентичність на українських (суспільно- державних) національних цінностях (самобутність, воля, соборність і гідність), готовності громадян, особливо молоді, брати відповідальність за долю нації і держави, та мати широкі можливості для успішної самореалізації в Україні, з користю для себе, своєї родини і країни. Невід’ємними складовими національно-патріотичного виховання мають бути громадсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання.

Обов’язковою передумовою для військово-патріотичного виховання є сформована українська громадянська ідентичність.

Протягом 2014-2019 років у державі проведена значна робота у сфері національно-патріотичного виховання, зокрема дітей та молоді. У складі Міністерства молоді і спорту України було створено відділ національно- патріотичного виховання. Розроблено і затверджено Указом Президента України Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки. Прийнято Розпорядження Кабінету Міністрів України про затвердження плану дій щодо реалізації відповідної Стратегії на 2017-2020 роки, під який закладено фінансування відповідної сфери. Утворено Міжвідомчу комісію з питань національно-патріотичного виховання. Створюються координаційні ради з питань національно-патріотичного виховання при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.

Поступово збільшується фінансування заходів з національно- патріотичного виховання з Державного бюджету та місцевих бюджетів.  Щорічно проводяться заходи з національно-патріотичного виховання, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях.

Водночас, національно-патріотичне виховання в Україні має бути більш різноманітним та всеохоплюючим, потрібно залучати усі вікові категорії населення, об’єднувати країну, активніше залучати інститути громадянського суспільства до його реалізації на всіх рівнях. Більше уваги необхідно приділяти прикордонним районам України, зокрема тим, що межують з країною- агресором, придунайським регіоном, а також дітям та молоді, які проживають у Донецькій та Луганській областях, насамперед, у «сірій зоні» та на тимчасово окупованій території. Відповідні заходи та програми мають бути цікавими та зрозумілими для дітей та молоді, формувати громадянську ідентичність на спільних національних цінностях.

Потрібно ширше використовувати можливості освіти, науки, культури і спорту, засобів масової інформації, веб-простору, кіно, телебачення у популяризації культурної спадщини народу й сьогодення, життєпису видатних українців, відкривати невідомі та забуті імена, активніше відкривати Україну світу.

Враховуючи вищезазначене, учасники комітетських слухань, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування в установленому порядку в межах своїх повноважень, рекомендують:

  1. Розробити та затвердити:
    • місцеві програми національно-патріотичного виховання та формування національної ідентичності, передбачивши в них:
    • не менше як 25% коштів на проведення конкурсів проектів національно- патріотичного виховання, розроблених інститутами громадянського суспільства для реалізації яких надається фінансова підтримка;
    • забезпечення розвитку гурткової роботи в системі Гри «Сокіл-Джура», а також окремих спеціалізованих напрямків таких як «Джура-Прикордонник», «Джура-Десантник», «Джура-Гвардієць», тощо;
    • підтримку розвитку і популяризації методик традиційних національно- патріотичних спільнот української молоді пластового руху і Спілки Української Молоді;
    • місцеві програми забезпечення молоді житлом;
  2. Забезпечити:
    • при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування діяльність координаційних рад з питань національно - патріотичного виховання;
    • створення мережі центрів національно-патріотичного виховання; реалізацію заходів, проектів з національно-патріотичного виховання у тому числі шляхом підтримки проектів громадських об’єднань;
    • медичний та психологічний супровід молодих громадян, які є учасниками бойових дій або постраждали в районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів;
    • організацію роботи із запобігання виникненню негативних проявів поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму, насамперед, серед дітей та молоді, зокрема шляхом залучення до участі у заходах із національно- патріотичного та духовно-морального виховання;
    • дотримання вимог законодавства у питаннях працевлаштування молоді, надання першого робочого місця;
    • фінансування з місцевих бюджетів місцевих програм забезпечення молоді житлом;
    • вжити заходів щодо сприяння діяльності громадських об’єднань у закладах освіти, надання їм на пільгових умовах оренди приміщень для проведення заходів з національно-патріотичного виховання у вільний від навчання час;
    • налагодити комунікацію з асоціаціями, спілками, що об’єднують громадські обєднання національно-патріотичного спрямування, для координації діяльності з інститутами громадянського суспільства які традиційно займаються формуванням національної ідентичності на основі українських суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність).

РЕКОМЕНДАЦІЇ
засідання «круглого столу» на тему:
“Шляхи вдосконалення державної молодіжної політики”

Учасники засідання «круглого столу» на тему: «Шляхи вдосконалення державної молодіжної політики», наголошують на необхідності створення умов для особиетісного становлення, соціальної активності та зайнятості молодих осіб, розкриття їх інноваційного потенціалу, забезпечення гідного життя молоді в Україні та її активної участі у розбудові та розвитку України.

Соціальне становище української молоді на сьогоднішній день ускладнюється низкою проблемних питань в основних аспектах життя: відсутність перспектив, політична турбулентність, скрутне матеріальне становище (часто на межі бідності перебувають навіть працюючі), незабезпеченість житлом, складність працевлаштування, обмеженість доступу до якісних освітніх і медичних послуг, незадовільний стан здоров’я тощо.

Таким чином, пріоритетними завданнями державної молодіжної політики є підтримка молодих сімей, зокрема молодих сімей з дітьми, зайнятість молодих осіб та забезпечення їх житлом, отримання якісної освіти, кваліфікованого медичного забезпечення, набуття молоддю компетенцій поза системою формальної освіти, підтримка талановитої молоді, громадянське та національно-патріотичне виховання, популяризація здорового способу життя, підтримка молодих людей, які перебувають у складних життєвих обставинах, розвиток волонтерства, активізація участі молоді у суспільному житті країни та територіальних громад, а також у процесах ухвалення рішень на різних рівнях.

Учасники засідання «круглого столу» вважають, що будь-які зміни до законодавства, що регулює державну молодіжну політику, мають бути спрямовані на вирішення зазначених вище пріоритетних завдань та проходити широке громадське обговорення.

Враховуючи викладене, учасники засідання «круглого столу» на тему: «Шляхи вдосконалення державної молодіжної політики» місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування в установленому порядку в межах своїх повноважень рекомендують:

  • сприяти створенню, діяльності й забезпеченню належного рівня фінансування молодіжних центрів;
  • з метою забезпечення ефективної реалізації молодіжної політики на рівні регіонів і громад систематично проводити тренінги за програмою «Молодіжний працівник»;
  • вжити заходів щодо посилення участі молоді в процесі ухвалення рішень та виконання положень Переглянутої Європейської хартії участі молоді в громадському житті на місцевому і регіональному рівні, у тому числі:
  • сприяти утворенню та діяльності молодіжних консультативно-дорадчих органів;
  • забезпечувати проходження молоддю стажування в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування;
  • впроваджувати інноваційні механізми участі молоді в розподілі та використанні бюджетних коштів, зокрема, шляхом запровадження інструменту прямої демократії - «бюджет участі»:
  • підтримувати розвиток молодіжних банків ініціатив - банків ідей та соціально значущих проектів, спрямованих на покращення якості життя місцевої громади;
  • сприяти участі міст України в національному конкурсі «Молодіжна столиця України», ініціативі «Громада, дружня до дітей та молоді»;
  • сприяти виділенню та облаштуванню місць, сприятливих для проведення заходів з проживанням у наметах;
  • утворити у складі виконавчих органів місцевих рад та місцевих державних адміністрацій окремі структурні підрозділи з питань молоді;
  • вжити заходів щодо сприяння діяльності молодіжних та дитячих громадських організацій у закладах освіти, надання їм на пільгових умовах оренди приміщень для проведення заходів у вільний від навчання час;
  • вжити заходів з виявлення та усунення рекламних написів щодо розповсюдження наркотиків на фасадах будинків, магазинів та в інших місцях загального користування;
  • забезпечити належне фінансування молодіжної роботи.