Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського
Храм Бориса і Гліба
Національний музей Битва за Київ у 1943 році
Колонада Луна
Меморіальний музей Г.С.Сковороди
Творчі колективи
Творчі колективи
Меморіальний комплекс гетьману України Івану Мазепі та українському козацтву
					
				

Приймальня управління
(044) 286-87-48

 

 

22 травня 2020 року

24 травня - День слов’янської писемності і культури

День слов’янської писемності і культуриВ Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

Заклади культури Київщини підготували низку тематичних заходів.

КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» підготував користувачам  історичну мандрівку онлайн «У витоків нашої  мови» до Дня слов’янської писемності і культури та Дня рівноапостольних Кирила та Мефодія; із циклу масових заходів до Десятиріччя української мови, а також експрес-інформацію «Творці слов’янської писемності»  до Дня слов’янської писемності.

КЗ «Центр культури, дозвілля та спорту» Великодимерської селищної ради висвітлили у мережі онлайн-подорож «Скількома мовами розмовляє зараз вся планета?» до Дня слов’янської писемності та культури.

КЗ ФМР «Фастівська міська бібліотека» представив читачам книжкову виставку у медіапросторі «Про що розповідають письмена» з нагоди Дня слов’янської писемності.

Ржищівський музей образотворчого мистецтва ім. Івана-Валентина Задорожного у соцмережі Фейсбук оприлюднив розшифровку дохристиянських слов`янських символів на картинах Задорожного».

КЗ КОР «Яготинський історичний музей» до Дня слов’нської письменності і культури підготував історичну годину  «Слов’янська культура».

Активно функціонує Вишгородський історико - культурний заповідник (Музей давньоруського гончарства) проводить екскурсії, майстер-класи ліплення з глини.

Історія свята.

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності.

Православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.

Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

Входження праукраїнської етномовної території до слов’янської прабатьківщини спричинилося до того, що українська мова увібрала в себе значну частину праслов’янської мовної спадщини, яка в інших слов’янських мовах відображена меншою мірою або й зовсім зникла. У протоукраїнських діалектах протягом VІ—ІХ ст. виникло в різний час чимало інших специфічно українських або українсько-білоруських, менше — українсько-російських діалектних особливостей, деякі з них — під впливом інших мов. Цей процес тривав і в епоху Київської Русі, і в наступний період — від ХІV ст. і далі. У ході суспільно-економічного і культурно-політичного розвитку різних українських земель тривало дальше зближення окремих регіонів і консолідація їхнього населення, що завершилося утворенням української народності, а потім і нації.