Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського
Храм Бориса і Гліба
Національний музей Битва за Київ у 1943 році
Колонада Луна
Меморіальний музей Г.С.Сковороди
Творчі колективи
Творчі колективи
Меморіальний комплекс гетьману України Івану Мазепі та українському козацтву
					
				

Приймальня управління
(044) 286-87-48

 

 

21 квітня 2020 року

18 квітня в календарі Організації Об'єднаних Націй -
Міжнародний день пам’яток та історичних місць.

В нашій країні  також, в цей день, відзначають - День пам'яток історії та культури України.

У 1983 році, за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня  Міжнародним днем пам’яток та визначних місць (International Day of Monuments and Sites). Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому співтовариству  про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.

Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова: "Збережемо нашу історичну батьківщину".

В Україні на підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури  було ухвалено рішення про встановлення  відповідного свята,  яке слід відзначати, щорічно, 18 квітня — у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток.

Відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99 цей день має назву - День пам’яток історії та культури України. 

У липні 2000 року Президент України підписав Закон "Про охорону культурної спадщини", який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.

Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), є дорадчим органом ЮНЕСКО, та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини.

Світова спадщина ЮНЕСКО (англ. World Heritage) - видатні культурні та природні цінності, що становлять надбання усього людства. Ці цінності перелічені у Списку ЮНЕСКО. У 1972 р., на XVII сесії в Парижі, ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону світової культурної і природної спадщини (вступила в силу у 1975 р.). Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини ґрунтується на тому, що деякі цінності культурної і природної спадщини представляють винятковий інтерес для всього світу і тому повинні вважатися частиною всесвітньої спадщини всього людства. Повністю поважаючи суверенітет держав, на території яких знаходиться культурна і природна спадщина, і не порушуючи прав власності, передбачених національним законодавством щодо цієї спадщини, держави - учасники Конвенції визнають, що охорона всесвітньої спадщини є обов'язком всього міжнародного співтовариства в цілому. Головна мета списку Світової спадщини - зробити відомими і захистити об'єкти, які є унікальними у своєму роді.

На сьогодні у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 7 об`єктів.

Це наступні об`єкти:

  • Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра (з 1990р.);
  • Ансамбль історичного центру Львова (з 1998 р.);
  • Геодезична дуга Струве (з 2005р.);
  • Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини (з 2007, 2011 р.р.);
  • Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (з 2011р.);
  • Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України (з 2013р.);
  • Стародавнє місто Херсонес Таврійський (з 2013р.);

Українським урядом підготовлено ще 17 номінаційних досьє на включення до Списку Всесвітньої спадщини, серед яких: Андріївська церква, Кирилівська церква, Могила Тараса Шевченка та державний історичний і природний музей-заповідник; Кам'янець-Подільська фортеця, Історичний центр Чернігова, Біосферний заповідник Асканія-Нова, Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї; Дендрологічний парк «Софіївка»; Кам'яна Могила, історичний центр і порт Одеси та інші.

Україна - держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишила нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки - перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби) та багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. 

На державному обліку України за даними Держкомстату України перебуває 144831 пам`ятника , у тому числі за видами : археології - 71214, історії — 52544, монументального мистецтва — 2806, архітектури — 17934, містобудування — 3, садово-паркового мистецтва — 308, ландшафтні — 5, науки і техніки — 17. Із загальної кількості пам’яток — 3005 національного І 141826 — місцевого значення.

Створено 63 історико-культурні (архітектурні, археологічні) заповідники (з них 13 — національні). Окремо затверджено Список історичних населених місць України, до якого занесено 400 історичних населених міст і селищ міського типу України.

Україна сповнена своїми дивами. Вона несказанно багата на культурні пам'ятники та різні історичні визначні пам'ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас. Вивчайте, пишайтесь та бережіть свою історію! Подорожуючи по своїй землі, ми відкриємо для себе багато нового і цікавого.

ДЕТАЛЬНІШЕ ПОЗНАЙОМИТИСЬ З ІСТОРИЧНИМИ ПАМ'ЯТКАМИ УКРАЇНИ ТА СВІТУ ЗАПРОШУЄМО ДО КЗ КОР "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ", 

На світлинах представлені історичні пам`ятки із Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО в Україні.