Меморіальний музей-садиба І.С.Козловського
Храм Бориса і Гліба
Національний музей Битва за Київ у 1943 році
Колонада Луна
Меморіальний музей Г.С.Сковороди
Творчі колективи
Творчі колективи
Меморіальний комплекс гетьману України Івану Мазепі та українському козацтву
					
				

Приймальня управління
(044) 286-87-48

 

 

19 лютого 2020 року

18 лютого 2020 року за ініціативи управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради, КЗ КОР «Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» у сесійній залі Київської обласної ради відбувся Обласний семінар з питань охорони нематеріально-культурної спадщини Київщини.

З вітальним словом виступили: Сергій Васильонок - в.о. начальника управління культури,  національностей та  релігій Київської обласної державної адміністрації, який  наголосив на важливості збереження традицій Київщини та підкреслив роль обласного центру народної творчості, працівників закладів культури області та органів місцевого самоврядування у виявленні елементів нематеріально-культурної спадщини.

Почесними гостями стали:  Ілля Фетисов - заступник директора з наукової роботи Українського Центру культурних досліджень Міністерства культури, міжнародний фасилітатор ЮНЕСКО з Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, Голова Експертної Ради з питань нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури України, Влада Литовченко -  кандидат історичних наук, член Експертної ради нематеріальної  культурної спадщини при Міністерстві культури України, директор КЗКОР «Вишгородський історико- культурний заповідник», Олексій Заєць український співак, фольклорист, краєзнавець, володар І премії фестивалю сучасної молодіжної музики «Червона рута» (2011), дипломант багатьох міжнародних і всеукраїнських фестивалів та конкурсів, член Національної спілки краєзнавців України,  Іванова Юлія Володимирівна - начальник відділу культури, молоді та спорту Вишгородської районної державної адміністрації та  народний аматорський фольклорний етнографічний  гурт «Барвінок» - керівник Олексій Заєць (с. Фасова Макарівського району). 

Мета семінару – покращення обізнаності про охорону, дослідження, популяризацію нематеріальної культурної спадщини Київщини, вдосконалення професійних навичок спеціалістів галузі культури, зацікавлених керівників об’єднаних територіальних громад, громадянського суспільства, носіїв НКС, молодих науковців, фольклористів та майстрів традиційного народного мистецтва, які прагнуть здійснити вклад у збереження нематеріальної культурної спадщини Київщини.

У семінарі взяли участь 95 осіб – наукові співробітники Українського центру культурних досліджень, структурні підрозділи з питань культури районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад,  директори і методисти міських та районних будинків культури, культурно-мистецьких центрів, керівники аматорських фольклорних колективів, завідувачі сільських клубних закладів,  директори та наукові співробітники музейних закладів та представники ЗМІ.

Олена Завальська, директор КЗ КОР «Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» виокремила базові  аспекти збирання і зберігання нематеріально-культурної спадщини, зосередила увагу на активізації пошукової роботи фахівців методичних служб та працівників клубних закладів Київщини, спрямованої на ідентифікацію та фіксацію місцевих елементів НКС.

Влада Литовченко -  директор КЗКОР « Вишгородський історико- культурний заповідник» виступила з доповіддю на тему: «Елементи нематеріальної культурної спадщини Київщини. Перспектива внесення до національного реєстру».

Юлія Іванова, начальник відділу культури Вишгородської районної державної адміністрації зупинилася на головних напрямах роботи Відділу  у виявленні елементів нематеріально-культурної спадщини та побажала учасникам семінару плідної співпраці.

Заступник директора з наукової роботи Українського Центру культурних досліджень Ілля Фетисов як міжнародний фасилітатор (експерт) ЮНЕСКО з конвенції про охорону НКС розповів учасникам семінару про  базові міжнародні аспекти збирання і зберігання НКС, як має відбуватися інвентаризація нематеріальних цінностей. І наголосив, що елемент НКС може бути різним (пісня, вишивка чи кулінарний рецепт), але він має бути сучасною практикою.

Доступно на конкретних прикладах з  наукових досліджень учасникам семінару надано практичні поради щодо визначення поняття нематеріальна культурна спадщина; місцеві, обласні Переліки, Національний реєстр, міжнародні списки нематеріальної культурної спадщини; алгоритм подачі елемента нематеріальної культурної спадщини до Переліків; алгоритм виявлення елементів нематеріальної культурної спадщини в регіоні; алгоритм подачі документів процедури просування елементів нематеріальної культурної спадщини.

У доповіді наголошувалося, що термін «Нематеріальна культурна спадщина» означає ті звичаї, форми показу та вираження, знання та навички, а також пов'язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, які визнані спільнотами, групами й у деяких випадках окремими особами як частина їхньої культурної спадщини.

Ілля Фетисов наголосив, що термін «нематеріальна культурна спадщина» проявляється у таких галузях: a) усних традиціях та формах вираження, зокрема в мові як носії нематеріальної культурної спадщини; b) виконавському мистецтві; c) звичаях, обрядах, святкуваннях; d) знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту; e) традиційних ремеслах, а також навів приклади елементів нематеріальної культурної спадщини, серед яких:

  1. Традиційні ремесла: ткацтво, вишивання, різьблення, лозоплетіння, ковальство, гончарство, декоративний розпис, виготовлення народної іграшки та хатніх прикрас, виготовлення музичних інструментів, писанкарство;
  2. Виконавські мистецтва: гра на тому чи іншому музичному інструменті, пісенні традиції, народний театр, зокрема ляльковий, народні побутові танці;
  3. Звичаї та обряди: весілля, народини, пострижении та багато інших.

Водночас, Ілля Фетисов та фольклорний  ансамбль «Божичі» ознайомив учасників семінару з низкою українських танцювальних мелодій: «Парапет», «Гречаники», місцевий танець «Яків», «Баламут», «Полька», «Гопак», адже народний побутовий танець не може існувати без інструментального супроводу.

В автентичній манері виконувалися українські народні пісні Сусанни Карпенко та Олексія Зайця, а також  народного аматорського фольклорного етнографічного  гурту «Барвінок» (с. Фасова Макарівського району).

Лавицька Любов (керівник Народного аматорського фольклорного колективу «Берегиня» Макарівського району) представила колекцію українських рушників, в узорах яких збереглися давні магічні знаки та образи «родинного дерева», «берегині», символіка кольорів, адже з давніх давен на Київщині як і по всій Україні рушникові надається величезне значення. Рушник використовується як атрибут обрядовості так і в побуті. У кожному селі на Київщині  складалися свої особливості народного виконання рушника, які проявляються у самій композиції зображення, колірній гаммі, засобах шитва. У колекції є справжні витвори народного мистецтва і можуть зайняти  почесне місце у Реєстрі світової нематеріальної культурної спадщини.

На яскравих прикладах культурної програми яку презентували творчі колективи Київщини вироблено розумну стратегію розвитку та популяризації нематеріальної культурної спадщини Київської області.
Сповнені ентузіазму та заряджені оптимізмом від значного внеску у велику справу, яку кожен може зробити своєю працею учасники семінару окреслили подальші дії в напрямі збереження та популяризації нематеріальної  культурної спадщини Київщини.

Учасники семінару висловили щирі слова вдячності організаторам обласного семінару за сприяння у проведенні такої корисної і цікавої зустрічі.

В давнину, готуючись до приходу весни, українці співали веснянки, випікали «жайворонків» з тіста та зустрічали пташок з вирію піснями і примовляннями. Насамкінець працівники Київського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи вручили всім учасникам випечених жайворонків, відроджуючи  традиції та звичаї українського народу, що символізує початок весни і активної праці, як символ єдності усіє Київщини.